Баранець великий (дупель)

Gallinago media (Latham, 1787)

Монотипний вид; один з 2-х видів роду у фауні України

Природоохоронний статус виду:

Зникаючий

Ареал виду та його поширення в Україні:

Євразія від Скандинавії і Данії до долини Єнісею на сх. Зимує в Африці на пд. від Сахари. В Україні за останні 100 років ареал відсунувся далеко на пн. Вид перестав гніздитися в Харківській, Полтавській, Львівській, Тернопільській та Вінницькій обл. Зараз майже вся популяція сконцентрована на Полісся в долинах рр. Дніпро, Десна та Прип'ять. Достовірно гніздиться в Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській, Рівненській та Черкаській обл.

Чисельність i причини її зміни:

Загальна чисельність в Україні становить 500—700 пар. Найбільша щільність 4—6 гнізд на км2. зафіксована у заплаві середньої течії Десни у Сумській обл. На окремих токах кількість самців тут доходить до 25— 30 ос. Причини зміни чисельності: деградація місць мешкання, осушувальна меліорація, створення водосховищ, браконьєрство, надмірне сінокосіння та випасання худоби.

Особливості біології та наукове значення:

Гніздовий перелітний птах. Прилітає з початку квітня до початку травня. Оселяється на вологих заболочених заплавних луках та на верхових болотах. Перед початком гніздування відбувається групове або одиничне токування самців. Відкладання яєць з початку травня до початку червня в залежності від строків весняної повені. У повній кладці 4 яйця. Насиджування триває 22—27 днів. Осіння міграція з початку серпня до середини жовтня. Зимує переважно у сх. і пд.-сх. Африці, а також в Палестині та Месопотамії. Живиться наземними комахами, личинками комах, що живуть у ґрунті, дощовими черв'яками.

Морфологічні ознаки:

Маса тіла - 180—250 г, довжина тіла - 27— 29 см, розмах крил - 42—46 см. Кулик середніх розмірів, дещо більший за бекаса. Загальне забарвлення строкате з чорно-бурими і вохристими повздовжніми рисками. Від бекаса відрізняється наявністю білих пер по краям хвоста, які добре видно у польоті. Також має характерний прямий низький політ без "зигзагів" і голосового супроводження. Весною на токах можна почути своєрідні сухі клацаючи звуки, які самці видають швидко лускаючи дзьобом.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони:

Занесено до Червоної книги МСОП (2000), Бернської (Додаток ІІ) та Боннської (Додаток ІІ) конвенцій, AEWA. В Україні охороняється на об'єктах ПЗФ лісової зони (Рівненському ПЗ, Деснянсько-Старогутському НПП, РЛП "Межріченський" тощо).

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах:

Відомостей немає.

Господарське та комерційне значення:

До останнього часу був популярним об'єктом спортивного полювання з лягавими собаками.

Основні джерела інформації:

Кістяківський, 1957; Лебідь, Книш, Хоменко, 1992; Hagemaijer, Blair, 1997; Гаврись, 2000, 2003, 2004.

Автор:

Г.Г. Гаврись

Малюнок (фото):

І.І. Землянських